Чого чекати від реформи ЖКГ?
Лише тотальні зміни можуть зробити комунальні організації прибутковими. А першим кроком має стати пошук реального власника, який за них відповідатиме. Такою бачить реформу сфери житлово-комунального господарства заступник міського голови з питань ЖКГ Микола Саєвич.
Вже не один рік в Україні точаться розмови про те, що необхідно змінювати підходи в роботі підприємств ЖКГ. Але складається враження, що від слів до діла так і не перейшли.
Несправедливо говорити, що змін немає. Інша річ, що відбуваються вони не так швидко, як би нам того хотілось.
Загальна суть реформи зводиться до того, щоб знайти реальних власників всього комунального майна. Якщо ним має опікуватись місто, то нехай воно бере на себе відповідальність і працює стовідсотково.
Але якщо у міста це не виходить, то потрібно віддати ці підприємства власникам – вони будуть їх утримувати і нести за них відповідальність. Проте все одно це все має бути під контролем місцевої влади.
Найлегше сказати, що нічого не зроблено, не приклавшись до діла. Кажуть, що в місті брудно, або біля урни розкидане сміття – а хто ж його кинув? Це ж не прийшов мер, його заступник або начальник ЖЕКу, і не насмітив біля чийогось будинку.
Самі ж люди це роблять, а потім кажуть, що тут не прибрано. Тому найкращий вихід з цієї ситуації – створення ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). У нашому місті є прекрасні будинки, де вазонки стоять в під’їздах, і ніхто їх не пошкоджує. А чому? Бо є реальний господар.
Загалом програма реформування досить широка. Вона включає розвиток міського електротранспорту, є окрема програма «Питна вода», крім цього переписуються по новому закон про концесію і оренду, про приватно-публічне партнерство, яке дуже поширене в Європі. Якщо є комунальна власність і ще трохи приватної, то є реальний власник, і такі підприємства добре розвиваються.
А чи можливо таке, щоб самі ЖЕКи працювали ефективно?
Так, є області, де ЖЕКи працюють на високому рівні. Прикладом може бути Вінниця. Там комунальна організація працює як Центр єдиного замовника. Вона виконує всі роботи.
Наприклад, водоканал не працює зі споживачами – він продав воду ЖЕКу, і ЖЕК розплачується з ним, тобто є єдиний виконавець або, як ми планували зробити, єдиний розрахунковий центр.
Зараз проводиться загальний аналіз усіх наших ЖЕКів, і ми бачимо, що адміністративні витрати дуже великі. Це перша стаття витрат, яку треба скорочувати.
То чи не краще було об’єднати, скажімо, три ЖЕКи і залишити одну адміністрацію на всіх працівників?
Я також противник того, що ЖЕКи виконують багато ручної роботи – надворі ж не кам’яний вік… Тому ми зараз хочемо закупити більше техніки. В першу чергу хочемо придбати снігоприбиральну техніку, щоб двірники не відкидали сніг лопатами. Це виправдано, бо такі речі купуються разово на довгий час.
Що буде з боргами франківських ЖЕКів?
Створено комісію, яка вивчає це питання. До неї входять представники Пенсійного фонду і податкової. Попередньо вирішено, що ЖЕки все ж підуть на банкрутство. Натомість будуть створені нові організації, роботу яких ми будемо контролювати. За яким статутом вони працюватимуть, наразі не відомо, але процедура банкрутства потрібна, аби надалі не нарощувати боргів. Бо якщо на сьогоднішній день всі комунальні підприємства винні до Пенсійного фонду близько 4 мільйонів гривень, то таку ж суму вони винні за різноманітні штрафні санкції. Зараз стоїть питання про підписання мирової угоди і відповідно реструктуризації цих боргів на довгий період. Так свого часу зробив «Водоекотехпром», і наразі це підприємство ефективно працює.
А якщо мешканці Івано-Франківська захочуть створити ОСББ, чи можуть вони розраховувати на чиюсь допомогу?
Держава зараз надає реальну підтримку реформуванню ЖКГ. Вона допомагає, але за певних умов.
От ви ОСББ створили – добре. Значить, ви берете будинок на утримання. Ми на початку допоможемо робити ремонти, і надалі щось будемо допомагати, але тільки у співпраці. Частину грошей даєте ви, частину – ми.
Треба міняти психологію. Якщо людина вклала у справу фінанси або роботу, то вже завтра вона буде давати десятки зауваження про дотримання порядку. А якщо вона не витратила жодної копійки, то їй байдуже бо це комунальне. Мовляв, завтра в ЖЕК передзвоню, а вони прийдуть і зроблять.
А так людина подумає, що сьогодні щось ламають, а завтра вона за це доплачуватиме до квартплати. Звичайно, краще зекономити. Державних і місцевих коштів на все не вистачає, тому реформування буде передбачати залучення і коштів з бюджету, і коштів тих людей які братимуть у цьому участь і слідкуватимуть за дотриманням порядку.
Тоді і культура буде. Людина знатиме, що чим більше вона смітитиме, тим більше їй потрібно буде платити за прибирання. Тому основна частина коштів йде на підтримку створення ОСББ. Що більше їх буде, то краще.
Правда, в програмі записано, що в першу чергу це будуть будинки, побудовані до 1989 року, тобто поновлюватиметься старий фонд. Поступово вік цих будинків будуть зменшувати, і їх передаватимуть на баланс. Також ОСББ отримають у розпорядження землю.
Крім того, керівників ОСББ треба вчити. Такі навчальні курси є в Донецьку. Там розроблені певні програми, після яких видаються свідоцтва і допуски – наприклад, з управління ліфтами, з охорони праці, з техніки безпеки.
Навчання триває близько місяця, але людина після нього вже може бути управлінцем.
Один ОСББ зможе ефективно працювати, чи рентабельніше було б об’єднуватися декільком будинкам?
Все залежатиме від менеджера, від того, як він буде керувати. Як такої квартплати в ОСББ не буде, її ніхто не затверджуватиме. Буде плата за утримання будинку, і нехай мешканці визначаються самі, чого вони хочуть – наприклад поставити труби з нержавійки, зробити дорожчий ремонт чи навпаки, дешевший. Буде якась загальна думка або рішення, і кожен буде за цим слідкувати. Бо буває, що двері в під’їзді поламані, а починаєш з’ясовувати – ніхто нічого не бачив.
На які зміни ми можемо чекати у Франківську вже найближчим часом – скажімо, до кінця року?
Ми зараз написали декілька програм. Якщо буде співфінансування і приймуть бюджет розвитку, то ми постараємось привести у нормальний стан все ліфтове господарство. Також є перспектива купити тролейбус, або навіть два. Плануємо також подовжити тролейбусні лінії. І я думаю, почнемо експеримент з одним ЖЕКом – зробимо його єдиним виконавцем послуг. Побачимо, як це нам вдасться, але результати будуть помітні вже за кілька місяців.
Також ми написали програми щодо ремонту дахів: їх потрібно негайно ремонтувати, бо в багатьох місцях є великі проблеми, і погода це зайвий раз довела.
До речі, зважаючи на те, що робилось в місті під час сильних дощів, велика увага буде приділена каналізаційному господарству.
Комісія, яка його перевіряла, встановила, що проблема не в ньому, бо дощові решітки в більшості сприймають воду, а в кількості води, бо немає дощовідвідних каналів, які б відводили цю воду.
На сьогодні це все закладено, забудовано. Тому проектуються нові відвідні канали, а також розчищатимуть ті, які ще залишились.
Пам’ятаєте, як затоплювало тролейбусний парк? Чому це відбувалось? Бо люди викидали сміття в канави, воно нікуди не текло, а утворювало загати, і через це затоплювалась місцевість. Відповідно, якщо вода йде по дорозі, вона ще й асфальт збиває.
Андрій ВОЛИК
